Як застосовувати графічний метод для лінійної оптимізації

Тут ти дiзнаєшся, як застосовувати метод пiдстановки для лiнiйної оптимiзацiї.

Правило

Метод пiдстановки

1.
Склади нерiвностi на основi завдання. Оскiльки йдеться про кiлькiсть одиниць, природно сказати, що x 0 i y 0, тому що неможливо отримати вiд’ємну кiлькiсть одиниць.
2.
Розв’яжи нерiвностi для y, щоб вони отримали вигляд функцiй y(x).
3.
Побудуй графiки цих функцiй у системi координат. Через те, що x 0 i y 0, потрiбно враховувати лише перший квадрант.
4.
Познач область, оточену графiками!
5.
Назви кути областi A, B i так далi.
6.
Знайди координати точок A, B i так далi.
7.
Введи координати A, B i так далi в цiльову функцiю (див. нижче) i з’ясуй, яка точка дає найбiльше значення. Це оптимальна точка.

Теорiя

Цiльова функцiя

Цiльова функцiя часто є функцiєю прибутку або доходу, що визначається A, яка є вартiстю товару, x одиниць якого було продано, i B, вартiстю товару, y одиниць якого було продано.

Z(x,y) = Ax + By,

Приклад 1

Фабрика, що випускає фiрмову продукцiю, виготовлятиме чоловiчi сорочки та спiдницi для дизайнера Тома Форда. Обидва товари вироблятимуться з кашемiру та шовку. На сорочку йде два вiдрiзи кашемiру та один вiдрiз шовку. На спiдницю йде один вiдрiз кашемiру та три вiдрiзи шовку. На фабрицi є 200 вiдрiзiв кашемiру та 300 вiдрiзiв шовку. Сорочка коштує $295, а спiдниця — $450. Скiльки спiдниць i чоловiчих сорочок потрiбно виробити, щоб збiльшити дохiд фабрики, i яким буде цей дохiд?

Пункт 1

Спершу задаємо обмеження в текстi завдання у виглядi нерiвностей. Нехай x — це кiлькiсть вироблених чоловiчих сорочок, а y — кiлькiсть вироблених спiдниць. Кашемiр та шовк потрiбно розподiлити мiж сорочками та спiдницями. Отримуємо такi нерiвностi:

  • Кiлькiсть сорочок, якi ми виробляємо, може становити 0 сорочок i бiльше. Отже,

    x 0.
  • Кiлькiсть спiдниць, якi ми виробляємо, може становити 0 спiдниць i бiльше. Отже,

    y 0.
  • Тепер складаємо нерiвнiсть для наявного кашемiру. На сорочку йде два вiдрiзи, а на спiдницю — один. Один рулон загалом вмiщує 200 вiдрiзiв. Отримуємо

    2x + y 200.
  • Потiм складаємо нерiвнiсть для наявного шовку. На сорочку йде один вiдрiз, а на спiдницю — три. Один рулон вмiщує 300 вiдрiзiв шовку. Отримуємо

    x + 3y 300.

У кiнцевому пiдсумку маємо систему нерiвностей:

x 0 (1) y 0 (2) 2x + y 200 (3) x + 3y 300 (4)

Пункт 2

Тепер потрiбно розв’язати нерiвностi щодо y. Спочатку розв’язуємо нерiвнiсть (3):

2x + y 200 y 200 2x

Нерiвнiсть (4):

x + 3y 300 3y 300 x| : 3 y 100 1 3x

З iншими двома нерiвностями нiчого робити не потрiбно.

Пункт  3 i 4

Зобразимо двi нерiвностi у виглядi графiкiв у системi координат i позначимо область, у якiй вони перетинаються. Як вiдомо, нас цiкавить лише перший квадрант, оскiльки i x, i y бiльшi або дорiвнюють 0. Отримуємо таку фiгуру:

Приклад лiнiйної оптимiзацiї методом пiдстановки

Пункт  5 i 6

Знаходимо для цiєї фiгури оптимальну точку. Як ми знаємо, це одна з точок у межах позначеної областi, в якiй графiки перетинаються мiж собою або перетинають осi. Якщо використовується метод пiдстановки, потрiбно знайти всi точки перетину. Як бачимо з графiка,

  • Точка A — це точка, в якiй x + 3y = 300 перетинає вiсь y. Тут x = 0. Отримуємо

    0 + 3y = 300 3y = 300 y = 100.

    Це точка A = (0, 100), яка вiдповiдає виробництву 0 сорочок i 100 спiдниць.

  • Точка B — це точка, в якiй x + 3y = 300 перетинає 2x + y = 200. Так отримуємо систему рiвнянь, якi потрiбно розв’язати. Ранiше ми переписали нерiвностi (3) i (4), щоб перенести y лiворуч. Якщо натомiсть розглянути їх як рiвняння, то отримаємо ту саму вiдповiдь, лише замiнимо на знак рiвностi. А отже, отримуємо

    y = 200 2x y = 100 1 3x.

    Тепер можна задати вирази для y рiвними один одному i отримати

    200 2x = 100 1 3x 200 100 = 2x 1 3x 100 = 2x 1 3x | 3 300 = 6x x 300 = 5x | : 5 60 = x.

    Пiдставляємо це значення у y = 200 2x, оскiльки це найпростiший вираз. Отримуємо

    y = 200 2 60 = 200 120 = 80.

    Це дає нам точку B = (60, 80), яка вiдповiдає виробництву 60 сорочок i 80 спiдниць.

  • Точка C — це точка, в якiй 2x + y = 200 перетинає вiсь x. Тут y = 0. Отримуємо

    2x + 0 = 200 2x = 200| : 2 x = 100.

    Це дає нам точку C = (100, 0), яка вiдповiдає виробництву 100 сорочок i 0 спiдниць.

  • Точка D = (0, 0) вiдповiдає виробництву 0 сорочок i 0 спiдниць.

Рiзнi точки вище вiдповiдають рiзним комбiнацiям виробництва сорочок i спiдниць.

Пункт 7

Обчислюємо дохiд фабрики, пiдставивши значення x i y, якi ми знайшли в попередньому пунктi, у функцiю доходу Z(x,y), i з’ясовуємо, яка точка дає найбiльше значення.

Як вiдомо, чоловiча сорочка коштує $295, а спiдниця коштує $450. Пiдставляємо цi значення замiсть A i B у Z(x,y) у формулi (Z(x,y) = Ax + By); отримуємо

Z(x,y) = 295x + 450y.

Тепер обчислюємо дохiд вiд рiзних варiантiв виробництва:

Дохiд Z для точки A = (0, 100) становить

Z(0, 100) = 295 0 + 450 100, = 45000.

Дохiд Z для точки B = (60, 80) становить

Z(60, 80) = 295 60 + 450 80, = 17700 + 36000, = 53700.

Дохiд Z для точки C = (100, 0) становить

Z(100, 0) = 295 100 + 450 0, = 29500.

Дохiд Z для точки D = (0, 0) становить

Z(0, 0) = 295 0 + 450 0, = 0.

Це означає, що фабрика заробляє $53700, виробляючи 60 чоловiчих сорочок i 80 спiдниць. Це оптимальне виробництво, оскiльки iншi обсяги виробництва дали нижчi прибутки.

Бажаєш дізнатися більше?ЗареєструйсяЦе безплатно!