Для чого може бути використана теорема Піфагора?

Зараз ти навчишся застосовувати теорему Пiфагора. Ось декiлька прикладiв:

Приклад 1

Гiпотенуза трикутника дорiвнює 5см, а катет — 3см. Обчисли довжину iншого катета.

Треба дiзнатися довжину невiдомого катета. Тому, пiдставимо вiдомi данi в рiвняння й розв’яжемо його вiдносно невiдомої змiнної. Немає значення, який катет iз формули нам вiдомий, а який потрiбно обчислити.

32 + k2 = 52 k2 = 52 32 k2 = 25 9 k2 = 16 k = 4

Довжина iншого катета становить 4 см.

Приклад 2

Довжини сторiн трикутника становлять 3см, 5см та 7см. Чи це прямокутний трикутник?

Тут маємо перевiрити, чи дорiвнює лiва частина теореми Пiфагора правiй частинi теореми Пiфагора. Можна записати це так:

32 + 52 = ?72 9 + 25 = ?49 34 49

Лiва сторона не дорiвнює правiй сторонi, тому цей трикутник не прямокутний.

Приклад 3

Яка довжина сторiн рiвнобедреного прямокутного трикутника з катетом 4см?

Оскiльки це рiвнобедрений трикутник, двi його сторони мають однакову довжину. Отже, обидва катети дорiвнюють 4 см. Тодi залишається невiдомою лише гiпотенуза. Пiдставляємо вiдомi значення довжин у формулу й розв’язуємо рiвняння вiдносно h:

42 + 42 = h2 16 + 16 = h2 32 = h2 5.66 h

Катети трикутника завдовжки 4 см. Звiдси слiдує, що гiпотенуза становить 5.66 см. Пам’ятай, що насправдi, коли ми добуваємо квадратний корiнь, то отримуємо два розв’язки. Ми вирiшили не включати вiд’ємну вiдповiдь у цьому прикладi, тому що немає сенсу казати про вiд’ємнi значення довжини.

Приклад 4

Дано рiвнобедрений прямокутний трикутник iз гiпотенузою 6см. Яка довжина катетiв?

Оскiльки це рiвнобедрений трикутник, його бiчнi сторони рiвнi за довжиною. Отже, приймаємо катети за невiдомi та розв’язуємо рiвняння. Отримаємо:

k2 + k2 = 62 2k2 = 36 k2 = 36 2 k2 = 18 k 4.24см

Знов-таки це фактична довжина, й тому ми обираємо лише додатний розв’язок. Отже, довжина кожного катета дорiвнює 4.24 см.

Бажаєш дізнатися більше?ЗареєструйсяЦе безплатно!