Показникові функції з числом Ейлера

Коли величина збiльшується або зменшується на однаковий вiдсоток у кожному перiодi, маємо експоненцiйне (вiдсоткове) зростання. Експоненцiальне зростання може бути вiд’ємним. Тодi графiк спадає праворуч, а не зростає до нескiнченностi, як у iншому випадку.

У показникових функцiях як основу можна використовувати довiльне число b або число e.

Теорiя

Показниковi функцiї

Показниковi функцiї можуть мати в основi число e або довiльне число b. У обох випадках a буде константою. Функцiї мають такий вигляд:

f(x) = a ekxf(x) = a bx

Зверни увагу! Цi функцiї є переформульованими версiями одна одної, а отже, мають iдентичнi графiки (b = ek).

Зверни увагу, що змiнна x тепер знаходиться у показнику степеня! Символи a, b i k є числами.

Якщо значення a функцiї додатне, графiк буде схожим на один iз двох графiкiв, наведених нижче.

Правило

Графiк показникової функцiї

Графiки показникової функцiї, що зростає i спадає

a — це значення y для x = 0, b = ek — це коефiцiєнт зростання.

0 < b < 1 графiк синього кольору, b > 1 графiк червоного кольору.

Зверни увагу! Очiкується, що ти зможеш виконати перетворення з b = ek i з ek = b.

Правило

Перетворення з b = ek i з ek = b

bx = (eln b) x = ekx, де k = ln b ekx = (ek) x = bx, де b = ek

Далi можна отримати уявлення про те, як поводиться функцiя для рiзних значень a i b > 0.

a > 0 i b > 1:

графiк проходить уздовж осi x i рiзко зростає вправо.

Показникова функцiя з a > 0 i b > 1

a > 0 i 0 < b < 1:

графiк рiзко спадає вправо i вирiвнюється вздовж осi x.

Показникова функцiя з a > 0 i 0 < b < 1

a i b = 1:

графiк являє собою горизонтальну пряму, що проходить через a.

Показникова функцiя з довiльними значеннями a i b = 1

a < 0 i b > 1:

графiк проходить уздовж осi x i рiзко спадає нижче осi x.

Показникова функцiя з a < 0 i b > 1

a < 0 i 0 < b < 1:

графiк рiзко зростає i вирiвнюється вздовж осi x.

Показникова функцiя з a < 0 i 0 < b < 1

Загалом b > 1 дає фiксований вiдсоток зростання, 0 < b < 1 дає фiксований вiдсоток спаду, а b = 1 не призводить до змiн. Число b = ek дiє як коефiцiєнт зростання. Значення a впливає на знак значень функцiї.

Приклад 1

Маємо функцiю f(x) = 3 2x. Ця функцiя перетинає вiсь y у точцi y = 3 i зростає експоненцiйно. Ця форма зростання надзвичайно потужна, i згадки про цей графiк також часто використовуються в повсякденному мовленнi, наприклад, коли йдеться про подiю, яка повнiстю розгортається!

Приклад показникової функцiї, що зростає

Приклад 2

Маємо функцiю f(x) = 3 0.5x. Вона перетинає вiсь y у точцi y = 3 i спадає експоненцiйно. Ця форма спадання надзвичайно потужна, i згадки про цей графiк також часто використовуються в повсякденному мовленнi.

Приклад показникової функцiї, що спадає

Приклад 3

У певнiй хiмiчнiй реакцiї концентрацiя речовини задається функцiєю

f(t) = 2.50 2.50 e 0.012t,

де t – це час, вимiряний у секундах, а f(t) вимiрюється в mmol/л. Завдання:

1.
Якою буде концентрацiя через 15 секунд? Через скiльки часу концентрацiя дорiвнюватиме 2.00mmol/л?
2.
Побудуй графiк f. До якого значення наблизиться концентрацiя, якщо реакцiя триватиме дуже довго?
3.
Яка швидкiсть реакцiї, якщо концентрацiя становить 2.00mmol/л?

1.
Щоб знайти концентрацiю через 15 секунд, потрiбно пiдставити t = 15 у вираз f(t). Отримаємо
f(15) = 2.50 2.50 e0.01215 0.412.

f(15) = 2.50 2.50 e0.01215 0.412.

Через 15 секунд концентрацiя становитиме 0.412 mmol/л.

Тепер потрiбно з’ясувати, через скiльки часу концентрацiя досягне 2.00 mmol/л. Для цього потрiбно розв’язати рiвняння f(t) = 2.00. Складаємо рiвняння i отримуємо

2.50 2.50 e0.012t = 2.00.

Вiднiмаємо 2.50 по обидва боки i отримуємо

2.50 e0.012t = 0.50.

Тодi дiлимо на 2.50; рiвняння набуває вигляду

e0.012t = 0.2.

Тепер маємо рiвняння у виглядi ea = b. Пiдставляємо по обидва боки ln i отримуємо

0.012t = ln 0.2 = 1.61.

Нарештi, дiлимо на 0.012 i знаходимо розв’язок

t = 1.61 0.012 134.

Це означає, що для досягнення концентрацiї 2.00 mmol/л потрiбно 134 секунди.

2.
Спершу будуємо графiк f. Вiн має такий вигляд:

Приклад показникової функцiї, що спадає, з числом Ейлера

Щоб з’ясувати, до якого значення наближається концентрацiя, якщо реакцiя триває дуже довго, можна поглянути на графiк i визначити, що вона наближається до 2.50, або пiдставити достатньо велике значення t i отримати f(100000) 2.50. Це означає, що якщо реакцiя триває дуже довго, концентрацiя наближається до 2.50 mmol/л. Iнший спосiб це показати – сказати, що y = 2.5 — це горизонтальна асимптота.

3.
Щоб знайти швидкiсть реакцiї, потрiбно диференцiювати функцiю реакцiї. Потрiбно обчислити f(t). Скористаймося таким правилом:
(ekx) = kekx.

Використовуючи це правило, отримаємо

f(t) = (2.50 2.50 e0.012t) , = 2.50 (0.012) e0.012t, = 0.03e0.012t.

Отже, функцiя швидкостi реакцiї має вигляд

f(t) = 0.03e0.012t.

Нам потрiбно знайти швидкiсть реакцiї, коли концентрацiя становить 2.00 mmol/л. Як ми побачили з завдання 2, це вiдбувається, коли t = 134, тож пiдставляємо 134 i отримуємо

f(134) = 0.03e0.012134 0.006.

f(134) = 0.03e0.012134 0.006.

Це означає, що швидкiсть реакцiї становить 0.006 mmol/л на секунду за концентрацiї 2.00 mmol/л.

Бажаєш дізнатися більше?ЗареєструйсяЦе безплатно!